Анн Лінде
Міністерка закордонних справ Швеції 2019–2022
Неспровоковане та повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року мало драматичні наслідки для європейської безпеки та для Швеції.
Європу охопили геополітичні заморозки. Росія була виключена з ряду важливих співробітництв, включаючи Раду Європи та Арктичну раду. ОБСЄ, пост голови якої я залишила за кілька місяців до цього, опинилася в кризі.
Як міністерка закордонних справ Швеції, я очолювала дискусії з партіями в Риксдазі щодо наслідків для шведської безпекової політики. У травні я підписала заявку на вступ Швеції до НАТО. На знак солідарності з Україною Швеція вперше після Зимової війни у Фінляндії надіслала зброю країні, яка перебуває у стані війни. І ми ще більше прискорили посилення оборони Швеції, раніше прийняте урядом.
Через два роки ці заморозки тривають. Жорстокість російської війни лякає, як і абсолютно безвідповідальне використання Кремлем своєї ядерної зброї. Водночас ми всі вражені стійкістю України та рішучістю українського народу, незважаючи на неймовірні труднощі. Україна бореться за свободу та людську гідність, а також за нас.
Для всіх нас є до і після 24 лютого 2022 року.
Для України різниця була жорстокою. Крим і Донбас вже стали жертвами російської агресії, але у решті країни все ще панував якийсь мир і нормальне життя. Велика країна в центрі Європи працювала над політичним і економічним розвитком, маючи чітке бажання посилити інтеграцію в Європі.
Люди жили життям, схожим на життя будь-якої іншої європейської країни, з тими ж надіями й страхами, тими ж щоденними радощами й турботами. Усе це змінилося за одну ніч.
Саме це є центральною темою цієї книги. Ми зустрічаємо людей, чиє життя було багато в чому схоже на наше. Але все змінилося раптово злочинними рішеннями Путіна та його поплічників.
Мільйони українців стали та є біженцями – переважно жінки, діти та чоловіки старше призовного віку. У книзі ми зустрічаємося з українцями, які знайшли укриття у Швеції. Іноді через свідомий вибір, але здебільшого випадково.Ми чуємо їхні розповіді про життя в Україні, до і після.
Ми чуємо про життя у Швеції, про солідарність і підтримку, а також про те, що їм важко. Ми маємо це прийняти і зробити висновки.
Help in Change та інші організації виконують важливу роботу для підтримки українців у Швеції. Зробити це щедро і, якщо необхідно, довгостроково – завдання всього шведського суспільства.
Найважливішим, звичайно, є те, що ми сильні та рішучі в нашій підтримці України – політичній, економічній, військовій, а також через тиск на Росію, чиї лідери колись понесуть відповідальність за завдані ними страждання та скоєні ними злочини.
Європу охопили геополітичні заморозки. Росія була виключена з ряду важливих співробітництв, включаючи Раду Європи та Арктичну раду. ОБСЄ, пост голови якої я залишила за кілька місяців до цього, опинилася в кризі.
Як міністерка закордонних справ Швеції, я очолювала дискусії з партіями в Риксдазі щодо наслідків для шведської безпекової політики. У травні я підписала заявку на вступ Швеції до НАТО. На знак солідарності з Україною Швеція вперше після Зимової війни у Фінляндії надіслала зброю країні, яка перебуває у стані війни. І ми ще більше прискорили посилення оборони Швеції, раніше прийняте урядом.
Через два роки ці заморозки тривають. Жорстокість російської війни лякає, як і абсолютно безвідповідальне використання Кремлем своєї ядерної зброї. Водночас ми всі вражені стійкістю України та рішучістю українського народу, незважаючи на неймовірні труднощі. Україна бореться за свободу та людську гідність, а також за нас.
Для всіх нас є до і після 24 лютого 2022 року.
Для України різниця була жорстокою. Крим і Донбас вже стали жертвами російської агресії, але у решті країни все ще панував якийсь мир і нормальне життя. Велика країна в центрі Європи працювала над політичним і економічним розвитком, маючи чітке бажання посилити інтеграцію в Європі.
Люди жили життям, схожим на життя будь-якої іншої європейської країни, з тими ж надіями й страхами, тими ж щоденними радощами й турботами. Усе це змінилося за одну ніч.
Саме це є центральною темою цієї книги. Ми зустрічаємо людей, чиє життя було багато в чому схоже на наше. Але все змінилося раптово злочинними рішеннями Путіна та його поплічників.
Мільйони українців стали та є біженцями – переважно жінки, діти та чоловіки старше призовного віку. У книзі ми зустрічаємося з українцями, які знайшли укриття у Швеції. Іноді через свідомий вибір, але здебільшого випадково.Ми чуємо їхні розповіді про життя в Україні, до і після.
Ми чуємо про життя у Швеції, про солідарність і підтримку, а також про те, що їм важко. Ми маємо це прийняти і зробити висновки.
Help in Change та інші організації виконують важливу роботу для підтримки українців у Швеції. Зробити це щедро і, якщо необхідно, довгостроково – завдання всього шведського суспільства.
Найважливішим, звичайно, є те, що ми сильні та рішучі в нашій підтримці України – політичній, економічній, військовій, а також через тиск на Росію, чиї лідери колись понесуть відповідальність за завдані ними страждання та скоєні ними злочини.
